Уже весна, а я без Тебе

Уже весна, а я без Тебе
Неначе зупинилось небо
Речей порядок накрутивсь
І тут трьохсотим опинивсь.

Зима була така бажана
Я думав щастя буде вічним
Святковість столу пам’ятаю
І Ти — Кохана, і я кохаю.

Ми були дуже різні, правда.
Та в головному — однакові.
Ми не могли щасливо жити
Коли країну розривають.

Це не випрАвдує мене
Коли втрачаєш Щастя-Жінку
Ця біль ніколи не мине…
Вернись, вернись — лиш тиші дзвінкість…

Травень 2022, Київ