Поезії — ВИБОРУ НЕМА

01.01. 01.01.2026

Київ спить,Вода у країні дзеленчить,Шипить шампанське у кришталі.То ми попить його дістали. Зробили хутко по ковткуІ притулились до екранів.Тепер над

Я цілую Тебе в нозі,Опускаюсь нижче й нижче,Наближаюся до Бозі…Вітерець на дворі свище. Служба НАТОвська жвавіша,Хоч за компом засинаєш.За 200тих

Раби, паскудні кацапюри,І ваш шизофренічний фюрер,Ви х@я з два візьмете нас.Для вас могила — то Донбас, На Запоріжжі для вас

Я лежу під софітами… Я лежу під софітами, генеруючи щастя, Я служу з неофітами, не боюся упасти. Поруйновані горем: люди,

На меня любовь нахлынула На меня любовь нахлынула, зараза, Появилась и накрыла как волна, Подкосила душу — что проказа, Укусила в