Лірика — ВИБОРУ НЕМА

Осінньо-воєнна

Коли закінчимо війнуІ перемогу оголосимЯ заберу Тебе однуІ буде сама краща осінь. Я відвезу Тебе, вкрадуІ буду поряд. Я молитимусьНа

Війна і девяностий день, Не можна кави, можна чай Мене лікує краща жінка Мене завезли у шпиталь. Вона як Бог

Уже весна, а я без ТебеНеначе зупинилось небоРечей порядок накрутивсьІ тут трьохсотим опинивсь. Зима була така бажанаЯ думав щастя буде

Навіть, якщо ніколи не побачимось і не почуємось, ці 10 місяців були ЧУДОВИМИ! Хотів написати вірш, Та подумав, чи не

Я лежу під софітами… Я лежу під софітами, генеруючи щастя, Я служу з неофітами, не боюся упасти. Поруйновані горем: люди,

На меня любовь нахлынула На меня любовь нахлынула, зараза, Появилась и накрыла как волна, Подкосила душу — что проказа, Укусила в