Пропагандисти з країни-агресора «облизали» Кільчицьку

Після того як на цьому блозі було висвітлено окремі фрагменти «діяльності» екс-заступниці колишнього мера Києва Черновецького , 

https://m.censor.net/ru/blogs/3271247/rena_klchitska_zaroblya_na_jittya_kdalovom_abo_pri_chomu_tut_kgb

деякі українські інтернет-ЗМІ зацікавилися змістом розмови Кільчицької з невідомими бізнесменами.

https://antikor.com.ua/articles/464048-malij_biznes_i_zvuki_kiljchitsjkoji

І зокрема з тої розмови з’ясувалося , що  якісь тіньові підприємці — знайомі екс-заступниці мера Черновецького — возять (лише почуйте!) готівку через український кордон в країну-агресорку РФ інкасаторськими машинами.

Про це повідомила пані Кільчицька ошуканим бізнесменам, які завітали до її кабінету, щоб з’ясувати куди ж поділися передані Кільчицькій 2,5 млн доларів.

Звісно, є велика ймовірність, що пані Кільчицька просто привласнила передану їй суму.

Проте, за нашої кволої української демократії ще залишається презумпція невинуватості, тож не можна відкидати, що Кільчицька, як стверджує у розмові, забезпечила-таки завантаження за допомогою тіньових ділків інкасаторських машин доларовою готівкою, після чого та готівка вирушила у бік кордону з агресором, подолала умовну або цілком конкретну діру в кордоні і успішно прибула до столиці країни-агресора — Москви.

Версія про те, що розповідь Реонольдівни про інкасаторські машини з кешем на Москву є доволі реальною, підтверджується тим, що за свідченням «злих язиків» Реонольдівна — не остання особа в царині конвертаційних центрів.

Як би там не було, СБУ просто забов’язана викликати пані Кільчицьку на допит і ретельно розпитати про дірки в україно-російському кордоні та про інші сторони її досить цікавої діяльності. 

Проте, в історії співпраці Кільчицької з агресором, чи то в історії баналього кидку (?) є ще одна ну надто цікава складова. Просто унікальна! Як то кажуть, картина маслом.

Коли українські журналісти почали доволі активно висвітлювати «Звуки Кільчицької» ,

якось несподівано Кільчицьку почали захищати, ну просто облизувати, російські пропагандисти.

https://nezigar.com/component/k2/item/142555

Інформація ця є доступна для українського читача завдяки деяким Телеграм-каналам.

https://t.me/porno_politika/24406

Якщо ще уважніше помоніторити «сліди» Кільчицької на російських інтернет-ресурсах, то можна відшукати і геть трешові знахідки.

Чого варта поява лакувального матеріалу на російському сайті ВЧК з «персоною» ката Дзержинського на головній сторінці.

https://vchk-ogpu.com/component/k2/item/145755

І це не є аж надто дивним, якщо згадати, що сама Кільчицька доволі відверто розповідала в українському інформпросторі про свою роботу в лавах КГБ СССР.

Висновків з цього блогу має бути кілька, та однозначно українські правоохоронці і Служба безпеки України повинна викликати Кільчицьку Ірену Реонольдівну на повноцінний допит.

Паралельно не завадило б попрацювати і слідчим Офісу Генерального прокурора.
«Звуки Кільчицької» також мають бути якнайкраще вивчені в Держкомкордоні, адже своїми словами колишня заступниця екс-мера Черновецького просто кинула виклик українським прикордонникам. І, як то кажуть, честь мундира змушує це відомство відшукати всі діри і шпарини в багатокілометровому кордоні між Україною і державою-агресором.

Так звані «звуки Кільчицької» та їхні висвітлення, інтерпретація в країні ворога на досить промовистому ресурсі ВЧК-ОГПУ ще раз ставить на порядок денний питання про деКГБізацію українських чиновників.

Що ж, м’яч наразі на полі СБУ, Генпрокуратури та Держкомкордону. Хотілося б сподіватися, що так званий Кільчицька-гейт призведе до припинення тіньової співпраці з агресором, перезапустить вже забутий процес деКГБізації і допоможе почистити лави ватяного бюрократичного корпусу України.

vyboranema.in.ua