Справи земельні або повернення до «стріхуйових» Осокорків

Про махінації та порушення, що пов’язані були із досить «ласими» ділянками київської землі у районі метро Славутич та мальовничого озера, вже писали і знімали українські журналісти. І не лише медійники. Тамтешні земельні оборудки потрапили і в поле зору окремих правозахисників, до яких зверталися ображені земельним безміром члени тамтешнього кооперативу.
Однак багаторічна земельна невпорядкованість і значне ігнорування міськими чиновниками Києва окремих фактів, що можуть зацікавити правоохоронні органи (і вряди-годи зацікавлять), спонукає повертатися до «стріхуйової епопеї на Осокорках» знову і знову.
А річ у тому, що до так званого обслуговуючого кооперативу «Садівничий кооператив «Вікторія» належить і вулиця Міжозерна. За адресою Міжозерна, 13, недалеко від правління кооперативу, де буквально «царює» пан Володимир Стріха, вже зведено маєток близького родича секретаря Київради Володимира Прокопіва, як повідомляють у режимі «тільки мене ж не знімайте» господарі тамтешніх дач.
Прикметно, що ділянка ця, за інформацією від тамтешніх мешканців, була просто-таки цинічно «віджата» у пані, яка ледь не загинула.
Такі подробиці могли б пожвавити якийсь український документальний серіал у стилі «Як воювали за київську землю на «стріхуйових» Осокорках», коли такий врешті з’явиться.
Ще однією родзинкою цієї напівкримінальної саги може бути той факт, що технічної документації у так званому кооперативі «Вікторія» нема з 2010-х років. Це означає, що просто з голосу була запропонована теза і проголосована як рішення про те, що такому-собі кооперативу «Вікторія» передається певний земельний масив за умови, що цей дивний квазізаконний кооператив підготує і сплатить роботи зі встановлення на місцевості меж ділянок. Також «Вікторія» мала залагодити спірні проблеми із садівничим товариством «Стадне», адже саме на частині землі «Стадного» і була досить псевдо-законно утворена «Вікторія».
Вже промайнуло цілих пару десятиліть, в Україні відбулися дві революції, що потрапили у підручники української та світової історії, а названі земельні роботи у мальовничому дачному куточку столиці упродовж усього цього часу не виконано, оренда землі так званим кооперативом провадиться незаконно.
Втім, якщо не в законний, то хай у понятійний спосіб всю цю «стріхуйову» земельну радість треба було (не скажу узаконити) — хоч якось формалізувати. При цьому ж можна так легенько «зрубати бабла».
Для цього на роль такого собі «доброго київського дядька» чи «зручного каналу рішалова» якнайкраще підійшов заступник Кличка, секретар київради ПРОКОПІВ.

Володимир Прокопів — ефективний канал «рішалова»
чи добрий київський дядько?
Тож останнім часом пан Стріха за підтримки пана Прокопіва почав роздавати практично фіктивні довідки про земельні ділянки так званого кооперативу «Вікторія», що необхідні були для підготовки, хай пробачать знавці-юристи, пакетів документів для приватизації. Ці фіктивні довідки роздаються просто-таки з метою, даруйте, «зрубати бабла».
Юридична сила цих «стріхуйових грамот» зрозуміло яка. Але стерильні у правовому стосунку окремі громадяни на такий «стріхуйовий розводняк» таки повелися.
Математика оборудки теж нічого собі: більшість ділянок (раніше це було мінімум 10-12 соток) вже подріблено на 2-3 ділянки по 4-5 соток – кожна. І на кожну діляночку належить у пана Стріхи купити відповідну довідку.
Але така «стріхуйова» логіка торкнулася як мешканців так званого кооперативу, так і людей не причетних до такої «стріхуйової» кооперації.
Тобто «друг» Прокопіва Стріха зазіхнув і на гроші тих відповідальних користувачів, які не входять до кооперативного «общака» пана Стріхи.
Окремі користувачі у відповідь на Стріхо-Прокопівське беззаконня подали до Дарницького районного суду Києва.
І варто сказати, що цей суд своїм рішенням заборонив плодити ділянки і легалізовувати їх (оформляти) за «стріхуйовою» схемою 15-тисячних поборів.




Далі буде.
vyboranema.in.ua