Україно-грузинський «Уотергейт» або Ритуальна жертва «Реформатора»
Коли ми усвідомили всю повноту інформації, яку отримували і обробляли протягом декількох місяців, а особливо останніх подій, зрозуміли, це розслідування може стати такі ж саме матеріалами, оприлюдненими в США на початку 70-их років минулого століття, які підірвали внутрішню політику США і призвели до відставки Річарда Ніксона. Наш «Уотергейт» може вплинути на політику, як мінімум, двох взаємопов’язаних країн України та Грузії, і, як максимум, усього пострадянського регіону та світової політики в цілому.
11 лютого цього року з авторами цієї публікації зв’язалися дві персони з Грузії і попросили про послугу, дещо здивувала нас, а саме підготувати серію публікацій, метою яких було медійне просування лідера «нової формації» грузинської політики, відомого молодого журналіста Георгія Габунії. Саме того, вбивство якого пару днів тому було попереджено Службою безпеки Грузії спільно з українськими спец.службами.
Рівно за 4 місяці до цього нам пропонувалося зайнятися розкручуванням відомого грузинського журналіста, як політичного фігури «нової хвилі» не тільки в Україні, а й у регіональному масштабі, щоб про нового лідера грузинського «Національного руху» дізналася громадськість і політикум Молдови та Литви, Польщі, Естонії та Латвії. Для зв’язку з новоспеченою «політичною зіркою» нам було надано особистий номер Георгія Габунії, куди і було направлено пропозицію про співпрацю.
Однак, відповіді від Габунії не було. Після трьох тижнів мовчання грузинською стороною було прийнято рішення про введення в процес переговорів з Габунією посередника і куратора нового медіа-політичного проекту, в особі грузинської журналістки Елісо Кіладзе, відповідь від якої надійшла на наступний же день. Для зв'язку було надано також її особистий номер.
Перед контактом з нею ми вирішили ретельно вивчити матеріали, що стосуються персони нового грузинського політичного лідера - майбутньої альтернативи харизматичному і відомому своєю ексцентрикою на весь світ Михайлу Саакашвілі. З'ясувалося, що Георгій Габунія є ведучим рейтингового ток-шоу одного з грузинських телеканалів, яким, і це в Грузії ні для кого не секрет, фактично володіє Саакашвілі. Національну популярність майбутній «лідер нового покоління» здобув після виступу в прямому ефірі своєї передачі з брутальним матом на адресу російського лідера і його померлих батьків.
Питання, які у нас виникли в наслідок логічних роздумів і співставлення наявних даних: Кому і навіщо потрібно було висувати в якості альтернативи Саакашвілі (лідера провідної опозиційної політичної партії) скандального телеведучого, чия поведінка в кадрі мала сумнівний для професії журналіста, а для патріархальної Грузії і зовсім образливий характер?
І ДЛЯ ЧОГО ТАКІЙ МАЛЕНЬКІЙ КРАЇНІ, ЯК ГРУЗІЯ, ПОТРІБНО БУЛО ОРГАНІЗОВУВАТИ НАСТІЛЬКИ ПОТУЖНУ Й МАСШАБНУ РЕКЛАМНУ КАМПАНІЮ ПО РОЗКРУТЦІ ГАБУНІЇ У ЦІЛОМУ РЕГІОНІ СХІДНОЇ ЄВРОПИ?
Тоді ці питання лишилися без відповіді. Через пандемію COVID 19 грузинська сторона призупинила перемовини. Але історія з розкручуванням нового лідера грузинської опозиції сама нагадала за 4 місяці. 15 червня грузинські спецслужби повідомили, що запобігли вбивству Георгія Габунії. А директор каналу «Мтаварі», на якому працює скандальний телеведучий, Ніколоз Гварамія заявив, що знав про замах на колегу ще за три тижні до затримання можливого кілера. Знав і не попередив свого ж колегу і близького друга? Знав і не повідомив правоохоронні органи своєї ж держави ?! У будь-якій країні світу приховування інформації про підготовку тяжкого злочину кваліфікується як серйозне кримінальне правопорушення.
Далі більше! Згідно з офіційною заявою телеканалу «Мтаварі», на якому працює Георгій Габунія, за підготовкою його вбивства стояв Рамзан Кадиров, який публічно вже погрожував йому розправою. Але якщо російська влада позбавляла б життя всіх журналістів, які критикують Путіна, то у Кадирова просто не вистачило б для цього «відданих піхотинців», а Захід уже давно позбувся б доброї половини всіх своїх політичних коментаторів і журналістів. Однак, озвучена схема виглядала вельми правдоподібною і медійно-резонансною: хто, як не Кадиров міг замовити журналіста, який публічно облаяв Путіна, і ослу зрозуміло!
Оскільки журналістське розслідування передбачає аналіз і співставлення фактів (з якими у осла не може бути нічого спільного), то бажання не бути довірливим і впертим парнокопитним, змушує нас задатися ще одним питанням: Хто є користонабувачем від вбивства скандального грузинського журналіста? Для відповіді довелося кілька заглибитися в контекст політичних процесів.
У жовтні-листопаді цього року в Грузії повинні відбутися парламентські вибори. Згідно з офіційною інформацією, правляча партія «Грузинська мрія» зі своїм урядом в умовах безпрецедентної для нашого століття пандемії утримує смертність від коронавіруса в Грузії на рівні лише ... 14 осіб. Тоді, як в сусідній Вірменії, з населенням на мільйон осіб менше, ніж у Грузії, від пандемії померло понад 300 громадян цієї країни. Відповідно, шанси «Грузинської мрії» стати лідером парламентських перегонів високі. А ось у випадку з завершеним вбивством Габунії (мало не найрадикальнішого до правлячого режиму журналіста) - навряд чи!
Україна досі пам’ятає, чим обернулося для Кучми вбивство опозиційного журналіста Гонгадзе! Як і для Шеварднадзе - вбивство журналіста Саная, яке, до речі, і привело до влади у Грузії Михайла Саакашвілі після так званої «Революції троянд». Виходить, Росія, чиї служби нібито повинні були усунути Габунію, грала на руку грузинській опозиції!? Адже вбивство розкрученого на міжнародній політичній арені скандального опозиційного журналіста з каналу Саакашвілі однозначно б підвищило шанси опозиції на повернення до влади, а здійснення цього плану напередодні виборів могло б призвести і до чергової «Революції троянд-2».
Як тут не згадати скандальний запис телефонних переговорів Саакашвілі з Курченком, де біглий олігарх з команди Януковича пропонував Саакашвілі послуги в налагоджуванні тісних зв'язків з Кремлем?
(Аудіо розмови Саакашвілі-Курченко)
Щоб все ж визначити головного користонабувача від вбивства Георгія Габунії повернемося до початку і спробуємо вибудувати логічний зв'язок між відомими фактами-ланками. Отже, в лютому цього року до нас, журналістів інформаційного агентства «Новини України», звертаються дві персони з Грузії з проханням про медійно-політичну розкрутку Георгія Габунії. Телеведучий, який облаяв Путіна в прямому ефірі свого ток-шоу, повинен стати новим лідером грузинської опозиції, відомим на пострадянському просторі і в країнах цілого регіону Східної Європи. Контактером з ним і куратором міжнародного медіа-політичного проекту визначається відома своїми тісними зв'язками з екс-Президентом Грузії, незалежна журналістка Елісо Кіладзе.
Тоді ж (чотири місяці тому), згідно з даними контртерористичної служби, до Грузії прибуває можливий кілер, до завдань якого входить ліквідація «новоспеченого лідера» опозиції Георгія Габунії. Його близький друг і безпосередній начальник - керівник телеканалу «Мтаварі» Ніколоз Гварамія на брифінгу проговорюється про свою давню обізнаність у підготовці вбивства колеги, запланованого до старту прийдешньої виборчої кампанії. А фактичний власник телеканалу, якому повністю підзвітний керівник даного мас-медіа, є лідером політичної партії, що претендує на реванш у грузинській політиці. В Україні у секретаря виконкому Нацкомітету з реформ ці самі реформи не вдаються! На кону – все заради повернення до Грузії. Чи знав Михайло Саакашвілі про підготовлюване вбивство Георгія Габунії?! Так, знав! Саме це Михайло Саакашвілі обговорював по телефону зі своїм найближчим соратником і головним фінансистом, колишнім генеральним прокурором Грузії Зурабом Адеїшвілі.
(аудіо розмови Саакашвілі-Адеішвілі)
https://www.obozrevatel.com/tv/tkelefonnyij-razgovor-saakashvili-s-zurabom-adeishvili.htm
У записі цієї телефонної розмови підтверджується, що Михайло Саакашвілі, як і директор належного йому телеканалу «Мтаварі» Ніколоз Гварамія, знав про заплановане вбивство журналіста Георгія Габунії і не повідомляв про це грузинській владі, тривалий час покриваючи замовника, організатора і виконавця планованого злочину.
Питання до української влади: Ви не помічаєте спроб Саакашвілі перекроїти український ринок мінеральних добрив, не бачите його намірів встановити повний контроль над митницею та силовими відомствами, не чуєте його заяв, що руйнують дружні відносини з Грузією! Невже і зараз Ви не побачите і не почуєте той очевидний факт, що колишній Президент Грузії, колишній губернатор Одеси і діючий куратор українських реформ безпосередньо пов'язаний зі спробою вбивства грузинського журналіста?!
Олег Дейнека, Валерій Товмач (інформаційне агентство «Новини України»)