Янина Соколова попала в просак Зеленскому

Янина Соколова попала в просак Владимиру Зеленскому — об этом пишет на своей странице в фэйсбук юрист Ольга Терещенко, описывая какие юридические последствия может иметь судебное разбирательство за унижение кандидата в президенты посредством называния его СЦИКУНом.

Все верно написано, единственно, Ольга Терещенко не приняла во внимание тот момент, что Янина Соколова работает на телеканале, который пренадлежит Президенту Украины Петру Порошенко, который кстати недавно выиграл в Высоком суде Лондона иск в подобной ситуации с BBC.

https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/kleveta-poroshenko-zasudil-bbc-za-statju-o-vzja-350019/

Конечно, у Янины Соколовой есть самые высокие покровители и «самые крутые пиарщики» Президента, и подконтрольная  судебная власть Украины. Но оскарбление любого человека в нашей прекрасной стране с большим будущим — это не правильно и плохо, тем более, для профессионального журналиста.

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2295300483868480&id=100001656526747

Спостерігаючи за медійним простором передвиборчої президентської кампанії, жахають методи, до яких вдаються професійні журналісти.

24 березня 2019 року о 22:28 популярна журналістка Яніна Соколова на власній сторінці у Facebook зробила публікацію “Таки сцикун”. Зверення направлено на адресу кандидата в президенти В. Зеленського нібито за те, що він відмовився з’явитись на дебати.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об’єктів судового захисту.

В. Зеленський вправі вимагати спростування інформації, пред’явити позов про захист гідності, честі чи ділової репутації та вимагати компенсацію моральної шкоди з тих підстав, що було поширено про нього недостовірну інформацію, яка порушує його особисті немайнові права.

Крім цього, ст. 12 Кодексу етики журналіста, що стосується компетентності журналіста визначає не етичним образу та наклеп.

В Італії з листопада 2008 року за наклеп в ЗМІ можна отримати два роки в’язниці або штраф від 1000 до 2000 євро. В Латвії за наклеп — ув’язнення до 1 року. Наклеп у Німеччині може каратися грошовим штрафом або в’язницею від 2 до 5 років.

6 лютого 2001 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «Таммер проти Естонії», яким підтримав рішення 3 інстанцій національних судів Естонії. Талліннський міський суд визнав заявника винним і наклав штраф у розмірі 220 естонських крон, що дорівнював десяти денним заробіткам.

Винний був журналістом і видавцем естонської щоденної газети «Postimees». Справа стосувалась звинувачень пані Лаанару — дружини естонського політика Едгара Савісаара.

Журналіст вжив щодо пані Лаанару слова «abielulohkuja» та «rongaema».

Слово «rongaema» означає  матір, яка не піклується про власну дитину, а слово «abielulohkuja» означає особу, яка розбила чиюсь сім’ю або завдала їй шкоди. Обидва явища завжди засуджувались естонським суспільством, і це знайшло втілення в естонській мові.

Невідомо, як український суд спираючись на власне переконання поставиться до того, що вживане слово «сцикун» — відсутне в українських словниках.

Українська мова – одна з найгарніших мов у Європі, а найдемократичніша Коституція у Світі – найкращий фундамент для професійної журналістики. А державним органам слід згадати, що дотримуючись принципів свободи слова вони виконують роль контролю за цензурою та захищають своїх громадян від негативного впливу мас-медіа, і якщо закон не досконалий для встановлення справедливості, то слід його корегувати вже сьогодні, а не через роки, як звикли це робити чиновники.

vyboranema.in.ua