Головний «кличковець» Гаряга відмовив онкохворому підполковнику-АТОвцю — кавалеру ордену «За мужність» у постановці на квартирний облік
Голова Шевченківської РДА Гаряга відмовив онкохворому підполковнику-АТОвцю, кавалеру ордену «За мужність» Петру Гасаю у постановці на квартирний облік, прикриваючи свою бездіяльність начебто нормативними актами Української Радянської Соціалістичної Республіки. Про це йдеться у документах, які учасник бойових дій, підполковник Петро Гасай надав нашим інтернет-ресурсам.
https://antikor.com.ua/articles/54641-garjaga_stal_glavnym_klichkovtsem_kieva
Київська влада (структурним підрозділом якої є Шевченківська РДА – авт.) часто розповідає про піклування про вояків-АТОвців. У районних газетах Київа цілі шпальти присвячені наполегливій допомозі захисникам України – воякам АТО і ООС з боку міської влади.
А що ж відбувається, так би мовити, у реальному житті, якою є насправді ситуація з піклуванням про ветеранів війни?
Підполковник Петро Гасай від 1997 року служив військовим журналістом у Збройних Силах України та в інших структурах Сектору оборони та безпеки.
Коли почалася війна на сході України, і наші вояки місто за містом почали звільняти український Донбас, Петро Гасай з відеокамерою, поряд з вояками, під ворожими кулями фільмував бойові дії.
На відеосервісі YouTube відзняте військовим журналістом Гасаєм відео звільнення Дзержинська набрало понад 2 мільйони переглядів.
А ще Петру Володимировичу доводилося виходити з оточення разом з іншими нашими вояками, коли по їхньому місцю розташування гатив із гармати російський танк.
За мужність, проявлену на війні, підполковника Гасая нагороджено орденом «За мужність» 3 ступеня. Мало хто з військових журналістів поцінований такою високою нагородою України.
Та бойові дії не минулися безслідно для здоров’я Петра Володимировича. Насьогодні, підполковника Петра Гасая комісовано. Він є інвалідом війни 2-ої групи. Останнім часом, Петро Володимирович лікується від онкозахворювання, яке отримав унаслідок бойових дій.
Так вже сталося, що під час військової служби Петру Володимировичу довелося потинятися по чужих кутках. Не отримавши жодного квадратного метра від силових структур, де служив офіцер, мусив знімати кімнати, жити у гуртожитках і навіть у службовому кабінеті.
Коли опинився у цивільному житті з важким діагнозом, на часі було звернутися до нашої української Держави, яку захищав на війні, про постановку на квартирний облік.
Позаяк Петро Володимирович Гасай є зареєстрованим у Шевченківському районі Київа, то й звернувся у Шевченківську РДА 14 лютого цього – 2020-го — року. Підтриманий Юридичною Сотнею, надав чиновникам Шевченківської РДА відповідні документи.
ЦИТАТА:
«Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ст.12 (п.14), ст. 13 (п.18), ст. 15 (п.15) я маю право на забезпечення житлом.
У п. 13 даної Постанови (постанови Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. N 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» - авт.) зазначено, що на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.
А до таких, відповідно до п/п 8 п.13 Постанови належать особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені в пунктах 10-14 частини другої статті 7, та члени їх сімей,
а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим восьмим, чотирнадцятим, шістнадцятим – двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Навіть подумати не міг кавалер ордену «За мужність» 3 ступеня ПІДПОЛКОВНИК ГАСАЙ, що може отримати відмову від Держави у постановці на квартирний облік.
Відмова вражає цинізмом.
Фактично, бойовому офіцеру відмовлено у постановці на квартирний облік через те, що він зареєстрований при військовій частині.
ДНО!
Механізм так званої прописки в Україні ніби скасований, та її – прописки – гібриди (у даному випадку – реєстрація) чиновники використовують як їм заманеться.
Чому під час розгляду звернення підполковника Гасая не взято, скажімо, до уваги пункт про
забезпечення житловою площею нижче за рівень, що визначається виконавчим комітетом Київської міськради?
Не взято до уваги і онкозахворювання Петра Володимировича (підполковник Гасай вже пройшов 3 (три!!!) хіміотерапії – авт.),
хоч у постанові, на яку посилається Голова РДА Гаряга, є пункт про хронічні захворювання.
Натомість, з якогось дива у відмові чиновників з’явився пункт про реєстрацію при військовій частині. Хоч у відповідній Постанові, на яку посилається Гаряга, жодним словом узагалі не згадується реєстрація при військовій частині.
Цей аргумент для відмови було вигадано якось штучно.
Та й, чітко кажучи, у 1984 році, коли було прийнято Постанову Ради Міністрів УРСР № 470, не було такого поняття, як реєстрація.
Для того, щоб це зрозуміти, чиновникам потрібно було мати хоч дещицю людяності і патріотизму, яким так люблять хизуватися політики і чиновники під час виборів.
Відмова бюрократів з Шевченківської РДА на чолі з паном Гарягою змушує бездомного і хворого підполковника, кавалера ордену «За мужність» 3-го ступеню Петра Гасая ходити по судових інстанціях.
П.С. Є надія, що український суд побачить необхідні правові резони для реалізації законного права громадянина, офіцера Петра Гасая у забезпеченні його конституційного права.
Ігор Рудич, журналіст, член Спілки офіцерів України,
інформкоординатор Офіцерської громадської ініціативи
«Чисті погони»