А вас, Штейнберг, попрошу остаться…
У світі і Україні останнім часом змінилося багато речей: у транспорт не пускають без спецперепусток, до предметів широкого вжитку увійшли маска та респіратор, медичні системи багатьох країн тріщать по швах, навіть «вічно живий» диктатор Пу захитався… І лише, мабуть, залізобетонно незмінним залишається одне – призначення у нашому військовому відомстві у стилі: кумівства, «його хоче папа» і просто «знаю, він – класний пацан».
Десятки українських інтернет ресурсів висвітлювали цю історію. У ній фігурували особи з Тилу військового відомства – колишній керівник Тилу полковник Харахаліль, який, як ідеться в публікаціях, поки служив любив гламурний відпочинок із «солоденькими» дівчатками
Його називали Рустамчиком або хто і як потрапляв до «гарему» начальника тилу Харахаліля
і його (Харахаліля – авт.) підлеглий і «бойовий» товариш – полковник Штейнберг, який для проведення солоденьких, гламурних «операцій», де військові чини часів міністра Полторака, прийнявши і закусивши для хоробрості, перемагали протилежну стать в нерівних статевих битвах, обладнав для проведення статевих боїв аж цілу військову базу Тилу на вулиці Качалова у Києві.
А історія ця починалася так: повернувшись до Києва із зони проведення АТО, де питання статевої підготовки вирішувалося шляхом товарно-грошових відносин
бравий полковник Харахаліль намагався «зайти у тил» до підлеглої, як то кажуть, без будь якої підготовки і навіть рекогносцировки.
Тому миттєво дістав відкоша – тобто йому, військовою мовою кажучи», негайно «прилетіла пі..дюліна», а ще й до того пані-військовослужбовець записала на смарт-фон його незграбні «приклеювання».
Після цього, наш полковник зрозумів, що питання статевої підготовки потребує ретельної підготовки.
І саме для надання цьому важливому процесу системності, був задіяний інший полковник з тилу — Дмитро Штейнберг.
Саме під його – Штейнберга — мудрим керуванням тилова база у Святошинському районі Києва перетворилася у такий собі клуб невибагливого генеральсько-полковницького відпочинку: шашлики, бухло, дівчатка.
Полковник, очевидно, пригадав усі ази тилових і надто – кадрових премудростей. Кадри ж бо, вирішують все!
Для «командно-статевих навчань» (ксн – авт.) добиралися, зокрема, і курсантки військових інститутів, контрактниці, про що повідомив звільнений солдат Нікіта
Нікіта написав про кортежі, які заїзджали на територію військової частини без будь-якого догляду (чи не «військові таємниці» з довгими ногами провозилися у цих кортежах?). При цьому наряд охорони знімався заздалегідь.
Забезпечував цю еротично-тилову операцію такий собі полковник Штейнберг. Очевидно, на території в/ч, якою командує.
І попри те, що під час «командно-статевих навчань» на Качалова зберігався режим таємності — дівчаток завозили у автівках з тонованими вікнами), а охорону заздалегідь знімали, щоб не побачили чого зайвого, навчання ж бо(!) – військова полуничка таки потрапила на десятки інтернет-сайтів.
Варто сказати, що захопившись цією «полуничною» специфікою, дотепний полковник Штейнберг якось геть попустив у своїх безпосередніх тилових справах. Про це є відповідне службове розслідування. ЦИТАТА звідси:
«…результати службового розслідування та подальше рішення Міністра оборони — про неповну службову відповідність Штейнберга (цей полковник був причетний до нестачі, надлишку та псування військового майна (26 тон тушонки))».
Отже «полуничні викрутаси», корупційні побори і «прокол» з 26 тонами тушонки були висвітлені у ЗМІ. Тож «солодка» парочка Штейнберг – Харахаліль виявилася доволі «зашквареною», і Харахаліля тодішній міністр Полторак якось так тихенько відправив на пенсію.
А от організаційні «таланти» полковника Штейнберга (можливо, з перетворення тилової військової частини у базу бордельного туризму?), як виявилося, стали у пригоді і за нової влади.
Зокрема, на умовах анонімності, як пишуть західні колеги у режимі off-records, один з полковників Збройних сил повідомив, що зараз особисто Головнокомандувачем Збройних сил України Хомчаком розглядається призначення «зашквареного» полковника Штейнберга на генеральську посаду у Генштаб, а саме – заступником Начальника Генштабу, начальником Головного управління логістики.
І тут у суспільства може з’явитися низка запитань:
— і про акт з 26-ма тонами тушонки;
— і про дисциплінарне стягнення за результатами того розслідування;
— і про такі «залізобетонні» речі, чому на посаду заступника НГШ хочуть призначити Штейнберга, у якого не має необхідної військової освіти…
Пан полковник Штейнберг не закінчував необхідну для такої високої посади у ГШ Академію Генерального Штабу.
А що ж замість необхідної освіти є?
Виявляється, полковник Штейнберг вдало проходить так званий конкурс «тат», бо головнокомандувач Хомчак дружить з татом Штейнберга ще з часів служби у Білій Церкві в тамтешній 72-й бригаді МБР.
І цей факт дружби Хомчака і тата полковника Штейнберга чи може бути достатнім, щоб заплющити очі на всі кадрові «заморочки» з освітою, на всі перевірки з численними недоліками у відповідних актах, на дисциплінарне стягнення «за тони тушонки» і на всі «полуничні» зашквари?
А може логістична новація з трансформації військової частини у базу «turismo-bordelero» і проведення на її території «командно-статевих-навчань» важать незрівнянно більше ніж усі «кадрові заморочки» і канони писані?
Прапорщик Тухлий, смотрящий за порядком
